Стаття 3  Конституції України:   Людина,  її  життя  і здоров'я,  честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
     Права і свободи людини та  їх  гарантії  визначають  зміст  і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність.  Утвердження  і  забезпечення  прав  і  свобод людини є головним обов'язком держави.
Рівень демократії в державі визначається незалежністю, відкритістю та доступністю правосуддя для громадян.

     Стаття 129 Конституції України.  Судді  при  здійсненні  правосуддя  незалежні  і підкоряються лише закону.
     Судочинство провадиться суддею одноособово,  колегією  суддів чи судом присяжних.
     Основними  засадами  судочинства  є:
     1) законність;
     2) рівність усіх учасників судового процесу перед  законом  і судом;
     3) забезпечення доведеності вини;
     4) змагальність сторін та свобода в наданні ними  суду  своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;
     5) підтримання державного обвинувачення в суді прокурором;
     6) забезпечення обвинуваченому права  на  захист;
     7) гласність   судового  процесу  та  його  повне  фіксування технічними  засобами;
     8) забезпечення   апеляційного   та   касаційного  оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом;
     9) обов'язковість рішень суду. 
     Законом можуть бути визначені також інші  засади  судочинства в судах окремих судових юрисдикцій.
     За неповагу до суду  і  судді  винні  особи  притягаються  до юридичної відповідальності.

Ця стаття Конституції України вимагають  від суду  забезпечити  можливості захисту прав і свобод людини та громадянина.

П.7 ст.  129 Конституції дає можливість захисту в суді фіксувати всі докази невинуватості підсудного.

Тому я,  як захисник в судовому розслідуванні, подав клопотання  в Снігурівський районний суд Миколаївської області  про порядок фіксування судового процесу технічними засобами та виготовлення копії диска для захисту, текст клопотання:

1.       «При попередньому та судовому розглядах  кримінальної справи №09080087   в Снігурівському суді   згідно  статті 87-1 КПК України про фіксування судового процесу технічними засобами прошу застосувати    технічні засоби  для фіксації перебігу су­дочинства.

2.      Згідно п. 5.29 Інструкції про порядок фіксування судового процесу технічними засобами в загальних судах України (додаток )    прошу дати вказівку архіваріусу на створення копії фонограми для захисника Чернюка Ю.В. та видати відразу після її виготовлення.

3.      При дослідженні окремих доказів в матеріалах цієї кримінальної справи та деяких епізодів судового розгляду прошу суд надати дозвіл на  застосо­вування фотографування, звукозапису, кінозйомки та відеозапису, а також ксерокопіювання, сканування та інші технічні засоби фіксації подій.»

По моєму клопотанню суддя Снігурівського районного суду (вона ж  головуюча) Кішковська З.А. прийняла відповідне позитивне рішення.

Система фіксування судового засідання  безнадійно морально, фізично, законодавчо застаріла, та й ще й до того ж саботується скритно самими судами. Під час ознайомлення з  протоколом  судового засідання було виявлено  ціла низка грубих  фальсифікацій  результатів судового розслідування, висловів сторін та учасників процесу з боку особи, яка склала  протокол. Як наслідок, було виявлено та закріплено факт фальсифікації  при фіксуванні судового засідання Снігурівського районного суду. Це явище потягнуло за собою сумніви з боку захисту  щодо неупередженості судді Кішковської З.А., численні зауваження учасників процесу до протоколів, скарги на необ’єктивність викладених в протоколі.

Незважаючи на зусилля  українського  законодавства та  зроблені конкретні заходи    по  юридичному  закріпленню  процедури використання технічних засобів при розгляді судових справ, ця проблема при розгляді цієї кримінальної справи проявилась  досить актуально та кримінально. Результат фіксації  технічними засобами  при розгляді судової справи є беззаперечним доказом. Тут порушується п.7 ст 129 Конституції - питання гласності судового процесу даної кримінальної справи. А саме при розгляді цієї  справи  результат знищення  результату  фіксації  технічними засобами  самою суддею Кішковською З.А.    суттєво   вплинуло на долю підсудного Чернюка О.Ю., та було порушено    всебічне фіксування судового процесу технічними різними засобами.

В цій статті на конкретній кримінальній справі аналізуються прийоми фальсифікації кримінальної справи самою суддею Кішковською З.А.   через спотворення та знищення аудіо файлів  технічного запису    та використані прийоми захисту по викриванню  судді-шахрайки.

Щодо чинної нормативної  бази використання технічних засобів у судочинстві треба вказати, що процедура фіксації судового процесу в судочинстві закріплена насамперед:

1.       у ст.129 Конституції України та

2.      ст.9 Закону України «Про судоустрій України», де серед засад судочинства проголошено гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами.

3.       Закон України «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України» від 21 червня 2001 року №2540–ІІІ вніс до Цивільного процесуального кодексу України від 18 липня 1963 року №1540-VI главу 21 «Фіксування судового процесу та протоколи», яка регулює питання власне фіксування судового процесу, порядку складання і оформлення протоколів, подання та розгляду зауважень та протоколи судового засідання.

4.       Закон України «Про внесення змін до Арбітражного процесуального кодексу України» від 21 червня 2001 року №2539-ІІІ (ст. 44 та ст. 811),

5.       Інструкція про порядок фіксування судового процесу технічними засобами в загальних судах, затверджена в Мін’юсті 08.08.2005.

6.       Інструкції про порядок фіксування судового процесу технічними засобами    затвердженої Наказом  Державної судової адміністрації України  24 вересня 2004 р. № 161/04

 Основними засадами судочинства, визначеними Конституцією України, є

1.      рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;

2.      забезпечення доведеності вини;

3.      змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;

4.      гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами.

 Про необхідність гласного судового розгляду йдеться також:

1.      і в Загальній декларації прав людини – стаття 11,

2.      і в Конвенції про захист прав і основних свобод людини (Рим, 4 листопада 1950 року, стаття 61), де, зокрема, синонімом до відкритого розгляду виступає гласність.

3.      і в Законі України про судоустрій,

4.      і в постановах Пленуму Верховного Суду України.

 Але для функціонування у повному обсязі цього принципу гласність не повинна зводитися тільки до вільного допуску публіки в зал судового засідання і до права присутніх безперешкодно інформувати в Інтернеті чи пресі інших осіб про те, що вони чули і бачили під час судового процесу.

Поняття «гласність правосуддя» включає   право будь-кого з присутніх на відкритому судовому процесі за допомогою доступних засобів, які не перешкоджають іншим, спостерігати за ходом процесу, фіксувати все, що відбувається в залі судового засідання. Можна відзначити, що гласність безпосередньо пов’язана із фіксуванням процесу технічними засобами.

Які у захисту судового процесу є правові науково-технічні засоби для  відтворювання  істинної  справжньої  картини  судового засідання?

Мною було в цьому судовому розслідуванні задіяно комплексні засоби та  способи контролю об’єктивності судового розслідування:

1) для  контролю за проведенням судового розслідування  в залі судового засідання було подане  вищевказане клопотання про проведення фіксації  судового процесу технічними засобами -   як технічними засобами суду так і  технічними  засобами захисту для попередження шахрайства та фальсифікації судового процесу з боку судді Кішковської З.А. (а.с.);

 2) детальна перевірка  протоколу засідання на предмет фальсифікації судового процесу.

 Другий спосіб зафіксував факт  службового злочину суддею Кішковською З.А. – створення штучних доказів винуватості підсудного.

Протокол судового засідання Снігурівського районного суду — це єдиний процесуальний документ, у якому повинен фіксуватися хід та результати судового розгляду справи Чернюка О.Ю, та повинні відтворюватися об’єктивно обставини судового слідства, дебати сторін, клопотання учасників процесу, заходи щодо забезпечення встановлення істини, захисту прав і свобод учасників процесу.

Використання різного роду фіксуючої апаратури при протоколюванні судового засідання дав можливість захисту спіймати суддю-шахрайку на гарячому при невдалій спробі фальсифікації судового розслідування що знизили   якість вироку, його  чіткість, та забезпечило б  відповідність вироку дослідженим в суді фактам.

Знищення  адекватної фіксації судовим  розслідуванням  усної мови допитаних свідків та мови головуючого  призвело  до

1.      деформованого викладу секретарем судового засідання виступів учасників процесу:

2.      до заміни слів та виразів ,

3.      довільної інтерпретації усних зауважень виступаючих.

 Це може призвело  до катастрофічних наслідків, оскільки у протоколі не  відображено факт дослідження   кількох важливих доказів по справі, а отже, згідно з ч.2 ст.323 КПК України, вирок підлягатиме скасуванню.

 За наявності у захисника   2-х  альтернативних фонограм судового засідання значно полегшило  вирішення питань щодо зауважень, поданих до протоколу, з’явились та були закріплені  відповідні процесуальні гарантії об’єктивності розгляду судової справи і рішення суду.

Завдяки статті 87-1 КПК України «Фіксування судового процесу технічними засобами» стало можливим легалізація оперативної інформації про намагання судді Кішковської З.А. винести завідомо незаконний вирок та  спрямувати суди 2-ї інстанції та суд касаційної інстанції  на відновлення   об’єктивності українського правосуддя та боротьби зі службовими злочинами в судах.

Проте це нововведення викликало невдоволення, несприйняття, саботаж частиною суддівського корпусу в даній справі. Питання: чому? А тому, що у такому разі суддя Кішковська З.А. має неухильно дотримуватися встановленої законом процедури розгляду кримінальної справи, не допускати процедурного спрощення, а тим більше фальсифікацій.

Звукозаписуюче обладнання у Снігурівському суді є в наявності, але воно фіксує судовий процес лише вибірково та й то потім аудіо файли було відредаговано чи знищено. А тому  незабезпечення державою належних умов для здійснення правосуддя, зокрема фіксування судового процесу технічними засобами, унеможливлює своєчасне одержання громадянами судового захисту своїх порушених прав в суді першої та апеляційної інстанцій .  А це суперечить вимогам ст.6 Конвенції про захист прав і основних свобод, що встановлює право кожного на справедливий судовий розгляд.

Захистом альтернативне фіксування судового розгляду технічними засобами успішно  та законно було використано та  дозволило  виокремити такі прийоми фіксації судового засідання та викрити факт фальсифікації судового процесу суддею Кішковською З.А. та дало можливість:

1) розшифрувати  та оформити  зміст стенограми останнього слова підсудного Чернюка О.Ю.  у зауваженнях до протоколу судового засідання, подати у зауваженнях детальну стенограму виступів у дебатах захисника та підсудного  та ін;

2) відеозапис судового засідання;

3) Порівняння стенограми виступів свідків з протоколом судового засідання. Цей прийом викрив фальсифікацію свідчень допитаних свідків самою суддею. Суддя  редагувала виступи свідків в протоколі під свій незаконний вирок.

В кожному засіданні  Снігурівського суду  по цій справі було встановлено лише 4 мікрофона:

1.      для судді,

2.      прокурора,

3.      адвоката,

4.      свідка.

Це є порушення Конституції України через те, що мова підсудного «останнє слово» Чернюка О.Ю. не фіксувалась належним чином.

Звукозаписуючий пристрій обслуговував секретар, який стежив за проведенням запису судового процесу й одночасно здійснював  позначки у спеціальному журналі, зразок якого затверджує Міністерство юстиції. Записи в журналі є невід’ємною частиною офіційного запису й допомагають під час його розшифрування і прослуховування. Для забезпечення постійного контролю за записом необхідна присутність спеціаліста на всіх судових процесах. Перевірка запису під час проведення цього судового засідання не проводилась.

Важливе значення для належного проведення технічного запису має попередня підготовка до нього.

Перед використанням обладнання секретар не  переконався, що воно працює  належним чином і усні виступи записуватимуться правильно. Для цього перед початком запису ретельно перевіряється робота всієї системи. За будь-яких сумнівів щодо належного проведення запису обладнання заміняється або встановлюється резервний записуючий пристрій. Секретар  повинен був, але не переконався, що мікрофони правильно підключені до звукозаписувального пристрою та

належним чином розташовані перед кожним учасником судового засідання у такому порядку: №1— суддя Кішковська  З.А. ; №2— прокурори (вони чомусь постійно змінювались, не вивчивши справи); №3— захисник Чернюк Ю.В.;  №4— свідки;  №5— обвинувачений(мікрофон був відсутній).

Секретар систематично не  проводив  тестування обладнання, не перевіряв, чи правильно фіксується кожне слово,   чи працює кожний мікрофон. Секретар  також повинен перевести  файл  на початок, прослухати запис і впевнитися, що рівень запису звуку є нормальним, але ці вимоги систематично порушувалися.

У процесі нагляду секретар повинен увесь час стежити, аби звукозаписувальне обладнання, що використовується, дійсно записувало усі усні свідчення в процесі засідання. Для цього він має

механізм, який дозволяє спеціалістові прослуховувати все, що записується.

Велика увага повинна приділятися збереженню записаних аудіофайлів. Диски запису  мають бути ретельно позначені із зазначенням номера справи, дати слухання та місцезнаходження суду.

Лазерні диски  слід зберігати в спеціально обладнаній кімнаті у відповідних шафах, в яких диски складаються за порядковим номером судових справ. На всіх дисках  обов’язково має бути напис «не стирати», «не розмагнічувати».

Запровадження технічного запису судового процесу в нашому судочинстві свідчить про вдосконалення функціонування судової системи в Україні, спрямованої на захист прав та свобод людини і громадянина. Але цими можливостями треба ще навчитись користуватись як захисту  так і іншим учасникам процесу. Перший судовий розгляд цього суду, вирок якого було скасовано 30 червня 2011 року Вищим спеціалізованим судом, теж проходив по-шахрайськи під головування іншої судді Снігурівського суду, але захист не використав тоді повністю можливості статті 129 Конституції України. Право на захист треба ще й ефективно використовувати.  Перед початком повторного судового розгляду надійшла оперативна інформація про заплановану фальсифікацію судового розслідування особисто  суддею Кішковською З.А.. А тому суддя була у захисника в оперативній розробці.

 В даній статті розкриваються лише ті оперативні засоби по викриттю організованої злочинної групи в українському суді   та легалізації оперативної інформації про їх злочинні наміри, які були зафіксовані за допомогою законного методу - фіксування судового розгляду двома альтернативними технічними засобами з подальшим їх порівняльним аналізом.

Надалі потрібно створювати інші  ефективні та надійні  технічні та законні процесуальні прийоми, а також тактичні основи для їх застосування, реалізація яких при розслідуванні цієї сфальсифікованої кримінальної справи  є одним із конкретних завдань захисника.

Із впровадженням дієвих та надійних технічних засобів у кожний суд України, судочинство стане  більш прозоре, судді будуть змушені відтворювати  всі обставини судового слідства, встановлювати  заходи щодо забезпечення виявлення істини, захисту прав і свобод учасників процесу. А це буде надійним бар’єром для фальсифікації судового розслідування самими суддями.

Захист не спостерігав пасивно за фальсифікацією, а подав заяву про відвід судді через її необ’єктивність, з рішучою вимогою зупинити цей «не процесуальний цирк» при проведенні запису. Але суддя проігнорувала цю заяву та тупо і вперто продовжувала записувати свої злочинні дії  на технічний запис. Судовий запис був потім знищений, а альтернативний запис є доказом злочинних дій цієї судді. Про  інші  прийоми та методи викриття фальсифікаторів  буде опубліковано в наступній статті.